Соціал-націоналізм і особисте життя. Ватра. Націонал

Ватра. Націонал – революційний часопис

Соціал-націоналізм і особисте життя

11/06/2010

Розділ(и): Погляд справа, Соціал-націоналізм

У наш безславний плутократичний час побутує уявлення, що за гроші можна купити все – кар’єру, дружбу, авторитет серед оточуючих, і навіть кохання. Ясна річ, що прекрасні нетолерантні молоді люди, які складають нашу читацьку аудиторію, рішуче протестуватимуть проти такої маячні. Просто ми живемо в іншому ціннісному вимірі, де понад усе цінують людину, її працю та життєву боротьбу, де нічого не купується та не продається, але все можна здобути власними зусиллями. В тому числі – знайти кохання свого життя.

Це прекрасне почуття дозволяє соціал-націоналісту бодай тимчасово зректися буденності та забути про непривабливу рутину, що є зворотнім боком сонцесяйної революційної боротьби. Говорити про цю сферу буття, що фактично переростає в самодостатній фронт соціал-національного наступу, зі стриманою поблажливістю, як це робить дехто – далеко не ознака великого розуму. А проблем тут, поміж тим, вистачає, як і всюди.

Брутальний образ “борця за ідею”, що демонстративно нехтує чуттєвою складовою життя і повсякчас підкреслює пріоритет революційної доцільності над щастям близьких – це нецікаво, шаблонно й примітивно. У нас попереду довга, нудна й запекла боротьба, неминуче затьмарена крахом ілюзій і прикрими невдачами, тож якщо наші серця не зігріватиме надія та вогник щирого почуття, не затертого ідеологічними надбудовами – нам пряма дорога до психіатричного диспансеру. Революційний соціал-націоналіст повинен пробити стіну відчуження, якою оточує його ворожа українцям система та буржуазне середовище, створивши неприступний ні для кого світ двох люблячих сердець. З іншого боку, важливо не припуститись типових і поширених організаційно-методологічних помилок, кожна з яких може стати без перебільшення фатальною.

Ідилічна атмосфера нічних розважальних і відпочинкових закладів може завадити проведенню соціал-націоналістами регулярних та інтенсивних силових тренувань, отже без крайньої необхідності потикатись туди не рекомендується. Перебувати в місцях, де в голову лізе одна думка – напитись, як свиня, щоби не бачити того всього довкола – вкрай згубно для психічного здоров’я та душевної рівноваги соціал-націоналіста. Якщо хтось наївно сподівається знайти в подібній клоаці “свою половинку” – повідомляємо, що познайомитись там можна хіба що з черговою інтердівчинкою сумнівних моральних вартостей і тілесної чистоти. І то – виключно знаходячись під дією фізіологічних реакцій та сприймаючи бажане за дійсне. Вказана молода особа зазвичай провадить паразитарний спосіб життя, добре мімікрує та бреше різні небилиці, вирізняючись з-поміж собі подібних хіба що захланністю, споживацтвом і космополітизмом. Зачитується в кращому випадку попсовою езотерикою. З постійністю касового апарату плекатиме свої химерні фантазії та не надто перейматиметься через те, що при владі та грошах – суцільні жлоби. Більше того – всіляко намагатиметься зробити вас одним із них. А ще переконано розповідатиме вам, що після першої ж профілактичної бесіди з представниками спецслужб вам доведеться ставити перед собою менш глобальні завдання, аніж перманентна соціал-національна революція. Так, нібито ви цього раніше не чули.

Культурній дівчині зовсім не обов’язкого здобувати так звану вищу освіту з метою поповнити ряди дипломованого непотребу, проте, з іншого боку, саме в університетах ще можна зустріти дівчат, котрих не заторкнув хамовитий демон суспільства споживачів. Але й тут слід бути особливо делікатним та терплячим.

Не варто змушувати своїх чарівних подруг перечитувати наніч Донцова, відвідувати вуличні марші та демонстрації, спостерігати за воєнізованими вишколами чи займатись розклейкою нетолерантних плакатів. Тому що намагатись витворити із звичайних дівчат за вичитаними з книжок уявленнями войовничих та фанатичних валькірій – контрпродуктивно. Є, звісно, й такі. Але їх лічені одиниці і на перспективи жанру вони не впливають.

Під час знайомства не варто намагатись зблиснути всіма гранями свого інтелекту та позиціонувати себе корифеєм абсолютно у всьому – від приготування десертів з вершками до повалення антинаціональних політичних режимів. Жвавий неформальний обмін думками на якомога різноманітнішу тематику в теплій та невимушеній атмосфері – саме те, що потрібно на перших етапах знайомства. Соціал-націоналісту зовсім не обов’язково повсякчасно демонструвати своєю поведінкою та риторикою, що він одержимий романтикою прямої дії та веде непримиренну боротьбу за свої ідеали. Ті, хто відкрито позиціонує себе без п’яти хвилин практикуючим терористом, так само ненормальні, як і ті, хто тільки й робить, що симулює революційну активність. Нормальна ж дівчина самостійно здатна відрізнити ідеалізм від ідіотизму, а обережність від боягузтва.

Соціал-націоналіст відрізняється від люмпена та буржуа тим, що чим довше зустрічається з дівчиною, тим більше знаків уваги та симпатії їй приділяє, а не навпаки. Неважливо, чи принести на побачення півтора десятки розкішних білих троянд, чи скромний букет польових квітів – головне щоб ці маленькі символічні вияви почуттів були щирими, регулярними та водночас завжди несподіваними.

Чого категорично не варто робити – так це створювати гіпертрофоване уявленння про власні матеріально-фінансові можливості. Так само, як і цілеспрямовано шукати собі заможну супутницю життя. Тому що гроші псують дівчат, роблять їх заздрісними, злісними гідрами, самозакоханими потворами. А дорогі ресторани, бутіки та інші малокультурні заклади до повноцінного спільного життя та боротьби за світлі ідеали соціал-націоналізму мають, м’яко кажучи, дуже периферійний стосунок. Як, втім, і романтична легенда на вічну тему “ми бідні, але чесні”.

Соціал-націоналіст повинен сприймати подругу життя як античну Галатею, виплекану мрією, яку треба поставити на мармуровий п’єдестал і силою пристрасті, чуттєвості та незламної віри перетворити на прекрасну німфу, гармонічне втілення ідеї, жіночності та краси. Неначе уламки зайвої гірської породи він повиненя відтинати нашарування споживацького ставлення до життя, егоїзму, толерантності, вульгарної “сексуальності”, байдужості до майбутнього нації, буржуазних інстинктів і упереджень. Нічого не пробачати, але й нічого не забувати. Особливо – тремтливих та щемких хвилин такого простого і такого рідкісного для нас щастя. Соціал-націоналіст мусить вміти розгледіти за бронею макіяжу, брендового одягу та показного цинізму тонку та вразливу душу, терпляче завойовувати її довіру та виправдовувати її любов. І одного дня він побачить, що її серце б’ється в тому ж шаленому ритмі спротиву, а в очах палає такий самий вогонь, і нестримний вир життя несе їх разом до великих і малих звершень. А інакше матимемо те, що маємо – натовпи самотніх і гордих борців за ідею та цинічних і неприступних дівчат, що вперто роблять дурниці та шкодять собі й оточуючим замість любити одне одного й спільно протистояти натиску темряви.

Все просто, потрібно тільки захотіти.

Нахтігаль

Версія для друку

Відгуків: 86

Терорист:
Червень 11, 2010, 12:43
Хлопці часто роблять ту помилку, що зустрічаючись з якоюсь дівчиною, думають що рано чи пізно “виправлять”, чи “перевиховають” її. Як показує досвід, вірогідність реалізації цих прагнень близька нулю. В кінцевому результаті буде розчарування та всі супутні моральні переживання.

Треба усвідомити, що ідеальних людей просто не існує. Можна значною мірою підкорегувати погляди своєї обраниці на якісь речі, але напевно кардинально їх змінити самому не вдасться. Людина повинна сама до цього дійти, бо інакше це буде виглядати як, приміром, намагання з ярого комуніста зробити жертовного націоналіста…
Нахтігаль:
Червень 11, 2010, 13:02
Ну так і є в принципі, максимум на що можна розраховувати–це привнесення елементів свідомості, але не цілковита зміна орієнтирів. Більше того–результати тотального перевиховання радше шкідливі. Прагнути треба до мінімізації шкідливих елементів характеру.
Сашко Кулеметник:
Червень 11, 2010, 22:05
“А дорогі ресторани, бутіки та інші малокультурні заклади…”

Справді не хочу, щоб виглядало, що зачіпаю, просто цікаво, чому хороший ресторан, в якому можна пообідати чи магазин в якому можна купити якісний костюм – стали малокультурними закладами?

Ви направду вважаєте, що якщо ми всі ходитимемо в такі “вельмикультурні” заклади, як буфет чи їдальня, щоб пообідати, то одразу станемо культурнішими?

Вибачте, Нахтігаль, але це маячня.

Вам не подобаються дорогі ресторани та магазини, а мені не подобається, що дуже мало представників мого народу можуть дозволити собі бути клієнтами таких закладів.

А все тому, що Ви не любити багатих, а я не люблю бідність.

Друже, Ви дійсно хочете зробити з України Північну Корею?
Борисфен:
Червень 11, 2010, 23:20
Не треба нам піночетів, не треба реакції гніт,
Ми хочемо Кім Ір Сена узріти великий прихід;
Накази Москви й Вашингтона, готують майбутнє лихе,
А ми обиремо Корею, а ми оберемо чучхе!

Хай Сонце чучхе життєдайно
Осяє поля Батьківщини
Повстане Вкраїна негайно –
Народної волі години.

Осяє Зоря Пектусана
Карпати і схили Дніпра,
Від синього Дону до Сяна
Ідею нарід обира!

(c) Гайдамака та Борисфен.

ПМ. Чого вже там…

ППМ. Ваші коментарі – це маячня, любителю “елітних” ресторанів та не менш “елітних” гламурно-барижних бутіків та їм подібних закладів.

ППМ. Превід.
Нахтігаль:
Червень 12, 2010, 00:30
Все, що пов’язано з огидною оргією споживацтва, не має і не може мати жодного стосунку до культури. І до нормальних, чесних та працюючих людей так само.

Куди Ви особисто ходитимете, чи прагнете ходити у своїх потаємних мріях, дорогий Сашко-Кулеметник, ані мене, ані редакцію, ані читачів часопису “ВАТРА” не обходить.
Борисфен:
Червень 12, 2010, 01:50
До Сашка Кулеметника.

Ось, послухайте пісню і подумайте над словами:

http://www.youtube.com/watch?v=R5JT31ZJfsw&feature=player_embedded

ПМ. Пишу наступне, щоб наперед дати відповідь на можливі питання товаришів…

Автор та виконавець даних пісень – це не те бидло, що розповзлося по великих містах, доки інші воювали…

Та і він же сам, як і той же Перкович не тільки гітару в руках тримав… І як би там ми загалом не ставлиися до більшості його одноплемінників, але якщо він і є ворогом, то таким, якого можна поважати…
Сашко Кулеметник:
Червень 12, 2010, 12:31
До Нахтігаля:

Друже, у мене службове авто бізнес класу, особисте в два рази дешевше. В ресторанах по справах бізнесу буваю достатньо регулярно, а так моя сімя переважно харчується вдома, і тільки інколи відвідуємо дорогі ресторани коли є відповідна причина та настрій. Одяг купую такий, який мені зручний. Можуть бути з брендового магазину, а можуть і ні, для мене головне з чого він пошитий та як пошитий, а не яка бірка пришита.

Думаю, у Вас ситуація, приблизно, така сама. Одже Ви тоді такий самий учасник “оргії споживання”.

Чи може Ви все своє майно продали, ходите в лахмітті, а їжу випрошуєте біля кришнаїтів на вулиці?
Борисфен:
Червень 12, 2010, 12:49
Ну-ну, далеко підете, “успішний українцю”…

От у мене є один знайомий літній чоловік, вже онуків має – держслужбовець, половину своєї трудової біографії працює на держслужбі, людина проста в спілкуванні, розмовляє українською, любить українські традиції та не любить бариг, які наприклад можуть для дітей влаштовувати “свтакування новорічні” в “Палаці Україна” за 300 і більше грн…

Так от, живучи вже без дітей в двох з дружиною зміг тільки цього року дозволити собі купити нову іномарку з категорії для людей із так званим “середнім статком”, умовно кажучи, без прибамбасів і. т. д. Людина передпенсіного віку вже…

Робимо висновки…
Нахтігаль:
Червень 12, 2010, 14:07
Ні, я не учасник оргії споживання. Тому що мені покласти на те, в що я вдягений (кілька однакових комплектів сорочок та штанів), вдома мене смачно годують, автомобіля в мене немає ані службового, ані приватного, бо вони мені не потрібні, в елітних нічних клубах та інших малокультурних закладах, де мені доводиться бувати через специфіку діяльності, за мене розраховуються поціновувачі мого скромного таланту.

“Успішні українці” нас не цікавлять. Бийте їх. Вони нудні.
Сашко Кулеметник:
Червень 12, 2010, 23:41
А у Вас все гаразд з психікою? Ви не пробували звернутися до психіатра? Деякі комплекси успішно лікуються. Дивіться, щоб Ви не “спрогресували” до параноï. Симптоми вже проявляються.

І наостанок таке питання. Юрію, Ви вірите в Бога? Молитеся?Яке місце у Вашому житті відіграє віра?
Василь:
Червень 13, 2010, 06:48
Щодо віри в Бога, Ісус сказав: “Легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже”. Багаті зазвичай багатіють за рахунок бідних, відповідно в справедливому суспільстві немає багатих і бідних. Це означає що переважна більшість багатих це негідники і ми не мусимо чекати поки їх покарає Бог, а маємо всі права покарати їх самі по справедливості.
Сашко Кулеметник:
Червень 13, 2010, 11:35
Гільдія вічноображених невдах. Що Ви зробили для свого народу, яку користь він має від Вас? Тільки скиглите і шукаєте винних у Ваших невдачах. Навіть погрози ваші порожні та холості. Перелякані лицарі віртуального простору…

Ви таке маєте відношення до націоналізму, як свиня до балету. Ви типовий товаріщ Швондєр з сворою Шарікових.

Признаюся, я дуже розчарований. Бачив у Вас паростки зародження інтелектуального ядра сучасного украïнського націоналістичного руху. Але ні, нажаль я помилився. Ви дико люмпенізувалися. Можете сміло йти до Голуба, він з задоволенням дасть Вам вести особисту колонку в газеті “Комуніст”.
Нахтігаль:
Червень 13, 2010, 11:51
У читачів “ВАТРИ” може виникнути логічне запитання, чому не видалено наведений вище хамський та самозакоханий допис, що до болю типово відображає інтелектуальний стан частини наших опонентів (до буквального копіювання несмішних фраз про “невдах”, “шарікових” і “комуністів”).

По факту автора слід було б викликати на спаринг і просто вломити йому для профілактики за правилами “fair-play”, але ж такі, як він ніколи нікуди не прийдуть, і за слова не відповідатимуть. На відміну від нас, які завжди в процесі виправлення своїх або чужих помилок. Хто особисто знайомий з нами–чудово знає, чи ми перелякані, чи ні, чи належимо ми до віртуального простору, чи живемо і діємо в реальних умовах.

Відтак нехай коментар цього без перебільшення феєричного дописувача залишиться мовчазним свідком нашого неупередженого ставлення до не надто розумних і адекватних опонентів.
Нахтігаль:
Червень 13, 2010, 11:59
Оскільки вище було розміщено пряме та особисте запитання до мене, коротко відповідаю на нього (лише з причин відносно легкого та комунікативного настрою після зустрічі однокласників).

У мене з психікою все гаразд. До психіатра звертатися не пробував з причин неактуальності проблеми, проте двічі проходив необхідні формальності для набуття прав на керування транспортними засобами та володіння спеціалізованими пристроями.

Комплексів у мене немає, тому про перспективи їх успішного лікування якось не задумувався.

Параної я не боюся, тому й пильнувати за її проявами не маю потреби.

Щодо питання про віру–воно надто особистісне, аби відповідати на нього незнайомій людині, і без цього коментарі до статті носять настільки особистісний характер, що навіть якось незручно, немовби на побаченні з якоюсь гламурною…еееее….молодою особою.
Нахтігаль:
Червень 13, 2010, 13:29
А загалом слід відзначити–справді, для обивателів і дрібнобуржуазних елементів соціал-націоналісти реально здаються “ненормальними”. Але навіть для них, ми, “ненормальні”, постаємо гідними нехай ворожої та упередженої, зате поваги. За свій ідеалізм, відбитість, готовність до самозречення.

Часом вони це відверто визнають. Сам став свідком цієї ночі)))
Сашко Кулеметник:
Червень 13, 2010, 16:59
Ніколи не був опонентом соціал-націоналізму. Сприйняв цю ідею, як дороговказ, як систему цінностей, ще тоді, коли Ви юний друже бавилися кіндер-сюрпризами.

Ваші ж погляди, віддають підпрілим запашком, дуже подібним до літературного смороду Лімонова. Мене, як соціал-націоналіста, обурює, що підмінюючи назву й зміст, Ви паскудите соціал-націоналізм.

Тепер, щодо хамства. Прочитайте свій допис в якому Ви закликали до вбивства украïнця, лиш через те, що Вам не подобається його “успішність”. Ви впевненні, що такі слова є нормою для психічно здоровоï людини? Чи сказала б це людина, яка має у серці Бога? Це могли б бути слова енкаведиста, що на дух не переносив украïнців, але аж ніяк украïнського націоналіста, яким ви себе вважаєте.

І на останок таке питання. Яка основна ціль вашого руху чи скоріше клюбу?
Василь:
Червень 13, 2010, 19:28
Сашко Кулеметник добре смалить. А ще кажуть класові вороги не мають свідомості та що вони нібито і не вороги зовсім. Ще й як мають свідомість, ще й які вороги. Бачимо приклад скаженої міщанської ненависті до революції. А потім такі контрреволюціонери будуть скаржитися що їх повісили і розстріляли. Як завжди.

Наскільки реальні погрози революції Сашко Кулеметник і інші захисники системи я думаю ще матимуть змогу переконатись. В Росії терор проти мігрантів вже почав переключатись в терор проти буржуазії та її захисників. Незабаром те саме буде і в Україні. А революція буде неодмінно, її не може не бути, прогрес неможливо зупинити.

Як кумедно, коли чудак розповідає про те, як добре обкрадати селян, експлуатувати різних “тупих” людей, а потім міркує що повинна казати людина, “яка має у серці Бога” відносно таких паразитів і пристосуванців. Насправді Ісус вже все сказав:

“Якщо хочеш бути досконалим, йди, продай твій маєток і роздай бідним; і будеш мати скарб на небі і прийди і слідуй за Мною” (…) “Горе вам, багатії! Бо ви вже отримати свою втіху” (…) Не збирайте скарбів на землі. (…) Перші стануть останніми, а останні стануть першими”.

“Ватра” це часопис, а не рух. Проте багато її читачів роблять такий рух:

http://opir.info
http://reactor.org.ua
Борисфен:
Червень 13, 2010, 20:23
“Гільдія вічноображених невдах. Що Ви зробили для свого народу, яку користь він має від Вас? Тільки скиглите і шукаєте винних у Ваших невдачах. Навіть погрози ваші порожні та холості. Перелякані лицарі віртуального простору…”

Ну просто дехто, працюючи так, щоб не експлаутувати своїх братів згідно свого ідейно-світоглядного базису вибирає не: “Друже, у мене службове авто бізнес класу, особисте в два рази дешевше. В ресторанах по справах бізнесу буваю достатньо регулярно, а так моя сімя переважно харчується вдома, і тільки інколи відвідуємо дорогі ресторани коли є відповідна причина та настрій. Одяг купую такий, який мені зручний. Можуть бути з брендового магазину, а можуть і ні, для мене головне з чого він пошитий та як пошитий, а не яка бірка пришита.”

А особистий час, здоров’я і т. п. різного роду ресурси, і ті ж банальні гроші витрачає на те, щоб втілити в життя різного роду неполіткоректні ідеї та творчі задумки. Ну і час від часу ще економить на власних бажаннях та забаганках і допомагає ближньому ось таким чином, наприклад:

http://opir.info/2010/05/26/schyre-sertse-dopomoha-dityam-tryvaje/

http://sna.in.ua/?p=2241
http://sna.in.ua/?p=2823

І хоча таких людей поки що лише десятки, якщо брати загалом чисельність населення нашої безмежної Батьківщини, але вони є і ці наразі обмежені кола необмежених людей, до яких входять не тільки коментатори і постіні читачі та дописувачі “Ватри”, а й інші хороші люди, займаються всим вищезазначеним і не тільки, але ж різного роду “спішних” баригам цього не зрозуміти – допоомги ближнім і не тільки, та іне треба з рештою, бо ж писано бо єсть, щоб бісеру свиням не розкидали…

Бо їх уділ якраз скаржитися, відмежовуватися та шукати “провокаторів” і т.д. і т.п…

Напротивагу їм соціал-націоналісти вважають, що: “хочеш змінити себе – почни зі світу”, як сказав один нетолерантний молодчик.
Борисфен:
Червень 13, 2010, 20:36
А щодо Бога, то:

“Від днів же Івана Хрестителя і досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.”
Єв. від Матвія 11:12

“Хто Господа любить, ненавидьте зло!”
Пс.96:10

Ну а з приводу Бога та ставлення до категорії “успішних” любителів посиденьок в елітних ресторанах з відповідною публікою, то вище вже все сказано було.

ПМ.І якщо оце ще можна зрозуміти: “В ресторанах по справах бізнесу буваю достатньо регулярно”, то наступні слова “І тільки інколи відвідуємо дорогі ресторани коли є відповідна причина та настрій.” і не тільки цілком і повність нівелюють можливість розуміння: “В ресторанах по справах бізнесу буваю достатньо регулярно”
Буревій:
Червень 13, 2010, 22:18
Сашко Кулеметник – яскравий приклад дрібноміщанської (за Донцовим)/дрібнобуржуазної (за термінологією соціалізму) моралі.

Зауважу, що хороший ресторан і модний – далеко не тотожні речі. Якісний костюм можна купити не тільки в бутіку, де йде націнка як за сам статус магазину, так і націнка за бренд, що не тотожне якості.
Нахтігаль:
Червень 13, 2010, 22:51
Риторика типу “юначе”, “я жизнь знаю” та інші прояви комплексу “утамльонних сонцем”–це прояви феєричного провалу в полеміці. НЕ робіть так більше, бо люди зі сміху лускатимуть, а в нас все ж таки ідеологічний ресурс, а не фан-клуб Петросяна.

І взагалі–прохання підв’язувати з офф-топіком та обговорювати заторкнуті в статті проблеми.
Сашко Кулеметник:
Червень 13, 2010, 23:14
До Нахтігаля:
Хай буде гречка, аби не суперечка
Сашко Кулеметник:
Червень 13, 2010, 23:27
до Нахтігаля:
Друже, а Ви не хочете спробувати попрацювати у серйозній компаній? Абсолютно серйозне запитання. Якщо так, то будь ласка, дайте мені знати на електронну скриньку 151719@gmail.com. Розумію, що у Вас може не бути профільних знань, але якщо Ви швидко самонавчаєтеся та наполегливі, то можете спробувати. Насправді до нас влаштуватися не так й просто, так що можете скористатися моєю пропозицією. Думаю це буде хороший досвід.

Хай щастить!
Нахтігаль:
Червень 13, 2010, 23:51
Приблизно двічі на тиждень мене здивовано запитують, чому я ще не переїхав до Києва. Так запитують, неначе моя присутність у Львові–це результат прикрого непорозуміння. Позавчора пропонували посаду далеко вище середньої ланки в структурі при ахмєтовському СКМ. А за кілька днів то того–в органах державної влади. Таке враження, що прагнення працевлаштувати мою скромну особу стає масовим всенародним рухом, другим після руху за форсоване одруження.

Втім, якщо це Ви щиро, без дурників–то красненько дякую. Просто за щире бажання зробити щось корисне.
Нахтігаль:
Червень 13, 2010, 23:59
Повертаючись до тематики обговорення, не можу втриматись, аби не навести яскравий приклад нічного розважального закладу з ідилічною атмосферою, куди через особливо гостру потребу довелось поткнутись і дивом вдалось не напитись як свиня, незважаючи на ґрунтовні підстави, тобто взагалі обмежитись лимонним соком з мінеральною водою та пізнавальними бесідами. Уявлення про контингент можна скласти за чудовим фотоальбомом.

http://rafinad-club.com/
Нахтігаль:
Червень 14, 2010, 00:08
Ололололо, на фото серед відвідувачів–екс-лідер СНПУ Криворучко: http://rafinad-club.com/pics/photogallery/m/dsc_4817.jpg

Успіх прийшов…..
Терорист:
Червень 14, 2010, 10:06
> http://rafinad-club.com/

Дякую, проблювався… Цей серпентаріум, як видно зі світлин, користується неабиякою популярністю серед місцевих (і не лише місцевих) гламурних плазунів. Дійсно, видовище не для людей зі слабкою психікою. Після вимушеного відвідування подібних звіринців вартувало би склянку молока випити
Борисфен:
Червень 14, 2010, 10:13
Може варто на Ватрі опублікувати:

http://ladna-kobieta.livejournal.com/31129.html .

Та і панянка автор не проти буде.
Нахтігаль:
Червень 14, 2010, 12:28
Вже другий день молоко п’ю та навертаю полуниці з сметаною, а все ж не відпускає…психотронна зброя, не інакше–сильніша за 25 кадр із записами роликів партії регіонів, гей-парадів і концертів Моісеєва.
Буревій:
Червень 15, 2010, 01:52
Криворучко хіба був лідером СНПУ, а не Андрушків? Якщо не помиляюсь, то Криворучко був одним з її засновників та керівників.
Сашко Кулеметник:
Червень 16, 2010, 18:28
Криворучко був керівником СОІ – Служби охорони інформації.
Нахтігаль:
Червень 16, 2010, 19:09
Криворучко був Уповноваженим з питань Ідеології, керівником СОІ був Гординський. Служба підпорядковувалась Криворучку, який був обличчям партії і фактичним публічним лідером до 1997 року.
Сашко Кулеметник:
Червень 16, 2010, 23:55
Може й так, вже й не памятаю, хто там був номінальним керівником служби. Але пригадується мені, що Криворучко для членів СОІ,був майже як Ернст Рем.

Після карколомних подій, до речі, в яких безпосередню активну участь взяв і “Змій” (думаю не треба пояснювати про кого мова), СОІ була ліквідована в СНПУ.

Натомість почали діяти т.зв. “Загони СНПУ”, які були пізніше зареєстовані в юстиції як “Патріот України”.

Ще пізніше, на межі 90-х – 2000-х було свідомо знищено й цю організацію. Правда не раптово, а так – розтягнуте вчасі гниття та розкладання.Як пізніше пояснював, один з членів Комітету Уповноважених, “Патріот” було пущено “під укіс”, тому що він, як організація, був надзвичайно пасіонарним та цілеспрямованим, навідміну від партійної номенклатури (за незначними винятками, правда). Насправді, багато хто боявся внутрішньої конкуренції.

Пізніше, й “Акела промахнувся”. Почалася нова хвиля розвитку партії. Добрий це шлях чи ні – покаже історія, розкажуть наші нащадки.

Повертаючись до СОІ, хочу сказати, що звісно це не були Sturmabteilung, так само як і Загони СНПУ, а пізніше “Патріот України не були Schutzstaffel. Проте так само, як і ці, одна прийшля на зміну іншій. Але в нашому випадку, перемогу отримали треті -канцеляристи
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 00:22
Вперше мушу визнати, що охоче підписався б під кожним словом попереднього дописувача.

Напевно, я п’яний, чи під дією чарів…..
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 00:40
Друже, Ви що знову марнуєте ночі в Рафінаді?
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 00:54
Де нам братись……ми ж стрімко люмпенізувались.
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 01:04
“Ідилічна атмосфера нічних розважальних і відпочинкових закладів може завадити проведенню соціал-націоналістами регулярних та інтенсивних силових тренувань, отже без крайньої необхідності потикатись туди не рекомендується. Перебувати в місцях, де в голову лізе одна думка – напитись, як свиня, щоби не бачити того всього довкола – вкрай згубно для психічного здоров’я та душевної рівноваги соціал-націоналіста.”- це хіба не Ваші слова?
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 01:07
Мої слова. Готовий під ними ще раз підписатись. Але ж там чітко вказано про “крайню необхідність”. Отже, рівень моєї люмпенізації, про яку Ви так влучно написали, наразі визначає таку необхідність таким чином, що вона настає далеко не кожного тижня. І навіть місяця. А, може, й року.
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 11:43
Пишіть. І хоча для мене не прийнятні багато Ваших позицій, все-одно цікавіше читати їх, чим занудні вихолощені опуси Остапа Кривдика.

Пишіть. І хоча Ви інколи Ви лукавите, але, думаю, це для забезпечення чистоти жанру, а тому це все-одно чесніше, чим сентенції Андрія Левуса.

Пишіть.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 11:52
Еталонний екземпляр тих, від кого треба триматися подалі і посилати у тригонометричну систему координат у випадку знайомства…

http://kangelka.spaces.live.com/blog/cns!CB1A849DC712789E!1034.entry?sa=38114978
Буревій:
Червень 17, 2010, 13:36
Пан Сашко Кулеметник виявив неабиякі знання історії СНПУ.

Хто Ви, містер Ікс?
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 14:53
[quote]Буревій:
Червень 17, 2010, 13:36
“Пан Сашко Кулеметник виявив неабиякі знання історії СНПУ.”
Хто Ви, містер Ікс?
[/quote]

Хто я? – “Яскравий приклад дрібноміщанської”, або як Ви там сказали – “дрібнобуржуазної моралі”.

Я соціал-націоналіст!
Іван Бодхідхарма:
Червень 17, 2010, 20:15
Чудова . цікава стаття.Обговорення-бомба. Але прошу пробачити… Вірш жахливий.Нічого особистого, але шановний Борисфен не пиши так .Це дуже примітивно.

Накази з Москви й Вашингтону,
Та клята Варшава ще пре,
Нам пхають поради від Сяну до Дону,
А ми оберемо – Чучхе!

Та так оберемо корейське,
Що очі полізуть з орбіт,
А що? Теж ідея житейська,
Як завжди здивуємо світ.

А може давайте китайське,
Щось в стилі – Тянь Дянь хунвейнбін,
Теж буде життя наче райське,
І Сян стане зватися Сін.

Хай сяє зоря Пектусана,
Та краще не нам над Дніпром,
ідея можливо , була б не погана,
Якщо б не смерділа лайном.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 20:22
Ну так, хай то буде вірш, але мушу зазначити, що вірші насправді дуже рідко пишуться за 1 хвилину…

ПМ. Чим вам не подобається КНДР?

Живуть на своїй землі, оберігають традиції, мову, культуру, немає багатих, але немає і бідних, працюють задля ще більшого розвитку світлих для корейців ідей чучхе та сонгун, а не лізуть на чужі землі зі своїм уставом та за легким життям, от тільки, щоб якомога менше працювати, а то і взагалі не працювати…

Навідміну від мультикультурної капіталістичної Південної Кореї з всілякими МТВ, емо, капіталістичним рабством, економікою, запроданою всіляким фондам та транснаціональним корпораціям…
Іван Бодхідхарма:
Червень 17, 2010, 20:38
Важко сказати…але для мене КНДР це в першу чергу відсутність СВОБОДИ.
Іван Бодхідхарма:
Червень 17, 2010, 20:39
а головне ..я собі не уявляю , що ВОЖДЯ треба обожнювати. Для мене це дурість.
Іван Бодхідхарма:
Червень 17, 2010, 20:44
подивись в темі на Волі – Комунонаціоналістична Ідея 21 століття ЧУЧХЕ
http://volya.ck.ua/forum/viewtopic.php?t=4072&postdays=0&postorder=asc&start=15

(Національна ідея)

там є перелік титулів Кім Чен Іра… то мені просто дикунство.
Іван Бодхідхарма:
Червень 17, 2010, 20:46
….але немає і бідних,

не думаю . що це так.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 21:00
А ви прА ти не думав просто про те, що не варто оцінювати інші раси і відповідно їх традиції, звичаї, ідеї і т.д. з точки зору Європейців, тобто фактично намагатись навісити на інших наші традиції, досягнкення політичної та філософської думки і т.п. і відповідно потім оцінювати…

Це безглуздо, так само як ніколи на 100% неєвропейці не зрозуміють європейців – а цього і не треба.

А щодо титулів – то це нормально, цілком у дусі азійських традицій, та і не тільки, он у королів було і більше титулів свого часу…
Борисфен:
Червень 17, 2010, 21:01
“….але немає і бідних,

не думаю . що це так.”

Істина існує поза тим чи хтось вірить у неї чи ні, і їй від цього ні холодно ні жарко…
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 21:25
Особисто для мене вся концепція популяризації Чучхе в інтернеті чудовими молодими людьми протягом останніх місяців працює на рівні “стьобу” над реакційними елементами, і не більше. Поза тим, тема Чучхе та КНДР не входить до кола зацікавлень “ВАТРИ”. Прошу мати на увазі.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 21:42
Є таке, але ж ніхто не буде заперечувати, що потенційними союзниками є саме КНДР, а не Південна Корея, якщо брати глобальні “розклади” та геополітику. Опертя на власні сили – це добре, звичайно, але всілякі “білі-українські імперії” і т.д. – це, якщо і не фантастика то ну дууже і дуууже далеке майбутнє, з огляду на дійсність і ту ситуація в якому знаходиться українська нація загалом та біла раса зокрема – 8% від всього населення, кількість не те, що націонал-революційних елементів, а просто звичайних “обивателів”, що живуть згідно Заповідей Божих, не є дегенератами та збоченцями ще менша…

Тому так чи інакше треба шукати точки порозуміння із здоровими силами з представників неєвропейських народів…

Тим більше, що корейці з КНДР не пруться в Україну, а втілюють на власній землі заповіти товариша Кім Ір Сена – що в цьому поганого хай мені пояснять? Чи було б краще, щоб вони як в’єтнамці чи китайці заполонили вже деякі регіони та сфери життя…
Борисфен:
Червень 17, 2010, 21:47
“Важко сказати…але для мене КНДР це в першу чергу відсутність СВОБОДИ.”

Не треба плутати Свободу зі вседозволенністю, розпустою, поширенням протиприродних та противних Богу ідей, мод, збочень, виродження і просто блядства, бо по-іншому це не назвеш…

І ось ще, цитуючи товариша Сколота:

“з іншого боку. я наприклад за вільну людину і за вільних людей. але я щодня бачу як люди кидають собі сміття під ноги. щодня бачу як люди матюкають і штовхають одне одного в метро. сіють невмотивовану агресію, страдають егоїзмом. врешті реш за вісімнадцять рлоків незалежності населення скоротилося на 6 мільйонів, половина від ції суми здохла внаслідок вживання алкоголю, тютюну та інших наркотиків… Тому я невірю, шо такі люди здатні на саморганізацію, самозахист і самошешосьтам. того вони мабуть мусять перерости кілдька років в державі. можливо навіть авторитарній…
або можливо потрібно визнати право людей на самознищення і залишити їх в спокої і не пробувати “спасти”"

http://brightket.livejournal.com/13250.html

Якщо все вищезазначене – це свобода, то особисто я в такому разі жив вже б краще в аналозі КНДР.
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 22:02
Оплески. Занавіс опускається. Комедія завкінчилася…

Це все “стьоб”?
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 22:11
Для мне антикапіталізм та антибуржуазність є невід’ємними складовими соціал-націоналізму. Це серйозно та дискусії не підлягає.

Проте кілька місяців тому хороші хлопці з сайтів “Реактор” та “Націонал-трудовий журнал” почали досліджувати тематику КНДР, паралельно висвітлюючи окремі аспекти корейської соціально-економічної системи в інтернеті в такому собі апологетичному ключі. Для мене це відвертий стьоб, і не більше.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 22:19
Оплески. Занавіс опускається. Комедія завкінчилася…

Це все “стьоб”?

Якщо це питання особисто до мене, то я соціал-націоналіст у вузькому розумінні, якщо брати більш глобально – то я від захоплення ідей революційного фашизму 20-их років та часів республіки Сало (націонал-синдикалізм, без реакційних нашарувань) та Залізної Гвардії…

А щодо вибору між аналогом КНДР та ліберально-капіталістичнимими “свободами”, я би краще жив в аналозі першої…
Борисфен:
Червень 17, 2010, 22:19
* у захопленні від ідей
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 22:22
Ситуація виглядає тим більше ідіотською в контексті наступної ситуації. Минулої неділі прогулювався львівськими вулицями та натрапив на мальовничу групу молодих людей в камуфляжі–виявилось, що це представники “харківського” ПУ, окремі з яких виявили бажання поспілкуватись на актуальні теми. В процесі спілкування було зроблено спробу озвучити низку пред’яв, одна з яких базувалась на тверджені, нібито автономний соціал-націоналістичний рух будує ідеологію на культі “ідей чучхе”. І нібито моя скромна особа має до цього всього якийсь стосунок, як і до низки інших нехороших речей.

Взагалі-то мені покласти як на “харківський” ПУ з його пред’явами, так і на “ідеї чучхе”. Дякую за увагу.
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 22:25
Вислати б Вас до КНДР, як ворогів народу.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 22:30
Мені тим більше покласти на те, хто там “більше зробив”, якісь мегаідеологічні “розбіжності” і т.п.

Підтримую всі 3 найбільш адекватні сили, я думаю ти зрозумів про кого йде мова – одна партійного типу – дві інші – ні…

Хто хоче – робить і має нормальні, більш-менш нормальні стосунки і з першими і з дургими і з третіми, або ж намагається знайти шляхи порозуміння = хто не хоче – хто йому лікар…

Щодо ідей чучхе, то я вже вищезазначив…

Дякую за увагу.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 22:32
Вислати б Вас до КНДР, як ворогів народу.

Успіхів…і також успіхів у гламурному та елітному житті…

Можете і далі “дрочити” на ЄС-США і т.д.
Борисфен:
Червень 17, 2010, 22:36
Може хтось не зрозумів, то:

Juche? Me ne frego…
Сашко Кулеметник:
Червень 17, 2010, 22:55
Неповноцінні прищаві повні комплексів шмаркачі онанують на країну, в якій маразм доведенний до державної ідеології. Країни, яка змусила ходити строрєм всю націю, але так і не може нагодувати людей, хоча би рисом.

Щодо гламиурності та елітного життя, то Ви дуже перебільшуєте. Я просто , як голова сімї, дбаю про свою родину. А з таких родин, якраз і складається нація. Якщо кожний українець буде дбати про свою родину, буди правильно виховувати своїх дітей, то й буде майбутнє в України.

Я в США не був. В Європі – багато разів. Їхні проблеми мені добре відомі. Позитиви також. Але до чого Ви їх згадали, так і не зрозумів, адже – я український націоналіст.

Хто Ви? Ви хоч самі це знаєте?
Нахтігаль:
Червень 17, 2010, 22:59
Хотілось би попросити шановних дописувачів добирати вислови. Цензура у нас в принципі відсутня, але ж тут не демоліберальний смітник врешті-решт.
Василь:
Червень 18, 2010, 03:21
Тема чучхе справді напівстьобна. Дуже погано, що багато хто цього не зрозумів, через що ці “приколи” виявились невдалими і дали привід до різних інсинуацій проти автономних націоналістів. Наприклад якісь негідники розпустили чутки, що на 1 травня в Києві будуть нести прапори КНДР. Якими б не були відмінності між європейцями і азіатами, ми однак не можемо серйозно захоплюватись країною, де фактично збереглася монархія і кастовий поділ, тому що це суперечить справедливості не тільки щодо певної раси, але і загальнолюдській справедливості.

Деякі речі можна виправдовувати корейською специфікою, проте якщо ми справді взяли курс на революційний націоналізм, який належить до народного, а не авторитарного типу світогляду, то повинні викривати і піддавати критиці бюрократичні збочення, що призводять до сумнозвісного “державного капіталізму”, “бюрократичного колективізму”, “деформації робітничої держави” тощо. Невідповідність теорії і практики в цих випадках занадто велика щоб не зважати на неї.

КНДР цікава гол.ч. в геополітичному аспекті, а також теорії і термінах, коли вони чітко і недвозначно проголошують поєднання націоналізму і комунізму в повчання усім псевдолівим толерастам і космополітам. Це треба досліджувати і на цьому наголошувати. Але узагальнені дифірамби щодо північнокорейських зірок і полководців та їх неідеального режиму викликають нерозуміння в більшості людей. Сподіваюсь товариші “чучхейці” читають це і зроблять правильні висновки. Додатковий дисонанс у читачів викликає прихильність до анархо-синдикалізму, при тому що КНДР від нього стоїть аж надто далеко. Дехто може переплутати де стьоб, а де правда.
Борисфен:
Червень 18, 2010, 05:20
Бачу пан не поліглот, розумію…

У перекладі українською з мови, якою свого часу розмовляли Ґабріеле д’Аннунціо, Беніто Муссоліні та інші хороші люди це лунатиме – Чучхе? Мені байдуже (плювати я хотів). Нелітературною мовою…Думаю, здогадатися можна…

“Неповноцінні прищаві повні комплексів шмаркачі онанують на країну, в якій маразм доведенний до державної ідеології. Країни, яка змусила ходити строрєм всю націю, але так і не може нагодувати людей, хоча би рисом.”

“Сенсею”, які комплекси, з приводу чого може комплексувати чи чому може заздрити юність…І чому забули згадати “розумні” і такі “вагомі” аргументи як “та я ж життя прожив, та у вас ще молоко на губах не обсохло, та я у ваші роки, і т.д. і т.п..”…

“Щодо гламиурності та елітного життя, то Ви дуже перебільшуєте. Я просто , як голова сімї, дбаю про свою родину. А з таких родин, якраз і складається нація. Якщо кожний українець буде дбати про свою родину, буди правильно виховувати своїх дітей, то й буде майбутнє в України.”

Успіхів у: “Друже, у мене службове авто бізнес класу, особисте в два рази дешевше. В ресторанах по справах бізнесу буваю достатньо регулярно, а так моя сімя переважно харчується вдома, і тільки інколи відвідуємо дорогі ресторани коли є відповідна причина та настрій. Одяг купую такий, який мені зручний…” (с), “успішний український націоналісте”…

“Я в США не був. В Європі – багато разів. Їхні проблеми мені добре відомі. Позитиви також. Але до чого Ви їх згадали, так і не зрозумів, адже – я український націоналіст.”

То чого ви до інших з КНДР причепилися?

“Хто Ви? Ви хоч самі це знаєте?”

Читати навчіться уважно: “Якщо це питання особисто до мене, то я соціал-націоналіст у вузькому розумінні, якщо брати більш глобально – то я від захоплення ідей революційного фашизму 20-их років та часів республіки Сало (націонал-синдикалізм, без реакційних нашарувань) та Залізної Гвардії…”

ПМ. А загалом, як вже і писалося, правда не щодо Ваших думок, а з іншого приводу – http://l-userpic.livejournal.com/78749235/14341798
Сергій Лис:
Червень 18, 2010, 13:19
Мушу поправити Нахтігаля так як не знаю із яких причин він допустив помилку. У Львові були представники багатьох осередків “Патріот України”. Із Харкова було із них двоє (про це сказали так між іншим і у Львові).
Також властиво “пред’яв” кинуто не було. Самому цікаво як були б охарактеризовані саме “пред’яви” якби вони були.

А ще із здивуванням дізнався, що у деяких представників ідеологічних дискусій “стьоб” поставлений на такий рівень, що друкується поруч із серйозними матеріалами. Гадаю треба добавляти теги “стьоб” щоб не вводити своїх же прихильників в облуду. Але то їхні справи.

Рокитнянський привіт!
Василь:
Червень 18, 2010, 15:13
Сергій Лис, я вважаю стьобом такі речі як вірш Гайдамаки і Борисфена, вживання титулів вождів КНДР і т.п.. Статті, що друкуються на сайті поруч з серйозними матеріалами теж є серйозними матеріалами, а не стьобом і присвячені насправді цікавим темам, гол.ч. націоналізму в КНДР, тому не можуть нікого вводити в облуду.
Василь:
Червень 19, 2010, 19:01
До речі, попри всі нюанси пов’язані з КНДР, неповноцінний повний комплексів буржуазний онаніст під ніком Сашко Кулеметник дозволяє собі неприпустимі висловлювання щодо наших товаришів. Цього хама можна було б і забанити за таке.
haidamaka:
Червень 19, 2010, 19:07
Вірші про Кім Ір Сена, як і вживання прийнятих там титулів, дійсно були жартом. Можливо жартом невдалим, за що вісно мені особисто прикро.
Але наприклад статті на НТЖ “Страйк” про КНДР спрямовані передовсім на ідеологічну боротьбу з так зв. “новими лівими”, що не заперечують можливості синтезу націоналізму та соціалістичних ідей, це по перше, а по друге суто для розширення ерудиції читачів.
Нахтігаль:
Червень 19, 2010, 22:14
Звісно, маємо справу з очевидним прикладом хамства. Втім, на “ВАТРІ” немає цензури, окрім недопущення прямої українофобії та обсценної лексики, тож найкращою формою реакції на подібні вияви тут є осуд читацької громади.

Нехай тим, хто не вміє себе поводити в пристойному товаристві, стане соромно.
Нахтігаль:
Червень 19, 2010, 22:22
Щодо колізії з приводу “харківського” ПУ. Недаремно цей прикметник взятий в лапки, бо “так історично склалося” (с), що організацію, утворену в Харкові після припинення діяльності Товариства сприяння ЗС і ВМФ України “Патріот України”, в середовищі умовно правої молоді називають “харківським Патріотом України”, що звісно ж не означає, нібито всі члени організації мешкають у Харкові.
Борисфен:
Червень 19, 2010, 23:07
“Вірші про Кім Ір Сена, як і вживання прийнятих там титулів, дійсно були жартом. Можливо жартом невдалим, за що вісно мені особисто прикро.”

Всіляко засуджуємо та категорично відмежовуємося…(с)
Василь:
Червень 20, 2010, 01:09
Ніхто не відмежовується і мені особисто пофігу кому там не подобається чучхе через те що це “жовті” (азіати) або через те що це “червоні” (комуністи), бо це принципового значення не має. Реальна критика КНДР може бути тільки “зліва” і я навів дещо з неї в повідомленні 65. Погодьтесь є несумісним щиро виступати за республіку, народовладдя, свободу людини, синдикалізм, безкласове та безкастове суспільство і т.д., а при цьому прославляти державу де всі ці цінності є зневажені.
haidamaka:
Червень 20, 2010, 02:25
друже Василю, цілком з Вами погоджуюсь, реалізація багатьох речей в КНДР є не сумісною з нашими принципами
Maxim:
Серпень 9, 2010, 10:51
Наскільки я знаю є хлопці які не те щоб сповідують ідеї чучхе, але фанатіють від них. Хоча б в суто естетичному аспекті, як дехто фанатіє від фашизму, нацизму

Навіть на УТК засідання проводили на цю тему
http://uktk.org/nationalism-kndr/
Знайомий був і розповідав що там розглядалась тема КНДР більш з геополітичної точки зору, і було вельми цікаво, але були присутні деякі явні чучхеїсти.
Думаю цей стьоб і захоплення чучхе може пройти а може і лишитись. В будь-якому разі не думаю що вони намагатимуться пропагувати ці ідеї.
Як бачимо навіть ідеолог автономів Нахтігаль відхрещується від цієї теми.
Нахтігаль:
Серпень 9, 2010, 15:04
Це все дуже цікаво, але Ви мене з кимось переплутали.
Борисфен:
Серпень 17, 2010, 21:30
До Maxim-а:

Напевно краще проводити семінари на тему “езотеричного гітлеризму” (с), Нової Швабії, Гітлера на Марсі, Святаго Николая ІІ, елітних гіперборейцських аристократів (с), “жидомасонську” В.Ф.Р., “українську монархію”, “за феодалізм!” (с) і т.п.
Амазонка:
Серпень 26, 2010, 18:56
Друже Нахтігаль!!!!
Теорія це позитивно, а коли перейдемо до практики!!!?????
Чому ви не одружені ????
Дякую за відповідь!!!!))))))
Амазонка:
Серпень 27, 2010, 08:26
Друже Нахтігаль! ви от такий спеціаліст з такого соціал-націоналістичного “почуття” і побратимам методичні статті пишете по заданій темі, повчаєте їх трохи. теорія це чарівно а практика то де? Мужина чому Ви ще не одружений? Чи все-таки всіх дівчат заторкнув хамовитий демон суспільства споживачів, а Ви все такий терплячий і виважений…
Нахтігаль:
Серпень 27, 2010, 13:30
А в мене вже була наречена. У 2007 році.
Амазонка:
Серпень 31, 2010, 21:00
і на цьому Ваше соціал-націоналістичне “почуття” закінчилося? Вже 2010 рік!
Нахтігаль:
Вересень 1, 2010, 03:14
Ні, почуття не закінчилось навіть після кількох років примусового тягання по розмаїтих малокультурних закладах, злісної буржуазної пропаганди та постійних креативних перфмормансів.

Закінчилось терпіння. А почуття–ні. Але це нюанси.
Амазонка:
Вересень 2, 2010, 09:49
Все у вас буде файно, друже Нахтігаль!)
Ви класний чудак!
Амазонка:
Вересень 2, 2010, 09:50
Тільки не мучте себе так, не тягайтесь по різних малокультурних закладах, злісної буржуазної пропаганди!
Нахтігаль:
Вересень 3, 2010, 00:42
А в мене і так все файно. І, звісно ж, все що не вбиває, робить сильнішим.